Центр готовності цивільних за підтримки Благодійний Фонд Сергія Притули / Serhiy Prytula Charity Foundation провели для студентів "Протону" заняття з медіаграмотності.
Відомо, що люди літнього віку, які не є досвідченими користувачами соц. мереж і не завжди критично відносяться до медіа, - найбільш вразлива до ворожого впливу частина суспільства. Впевнені, що навички медіастійкості для протончиків сьогодні покращились!
Як діяти, щоб не потрапити у пастку маніпуляцій? Надаємо коротке резюме цієї надзвичайно корисної лекції:
1. Медіграмотність:
Медіаграмотність – це дуже обширна навичка. Її ділять на: сприйняття інформації, принцип роботи соцмереж, дезінформація та сучасні технології.
Немає таких людей, що не володіють критичним мисленням.
Маніпуляції у соцмережах переважно засновуються на емоціях.
Важливо знати ознаки емоційності: текст, написаний капслок, емоджі, кольори тексту (наприклад, червоний).
2. Дезінформація та пропаганда.
Пропаганда спрямована на переконання та для того, щоб нашкодити.
Важливо знати наративи російської дезінформації.
ГО "Інститут масової інформації" щопівроку розробляють якісні медіа, за якими варто слідкувати. Серед них: Суспільне.
Якщо немає джерела інформації, такому медіа не можна довіряти.
Погана якість відео, звуку, тексту може бути ознакою штучного інтелекту.
Варто звертати увагу на дату публікації.
Потрібно ставити до інформації запитання: Що? Де? Коли?
3. Штучний інтелект і діпфейки
Користуватися ШІ можна, але треба пам'ятати про безпеку.
Навіть офіційні джерела можуть помилятися.
Діпфейки – це, коли на людину на відео (фото) накладають інше обличчя та інший текст.
Будь-хто може створити діпфейк.
Існує діпфейк-сканер, який аналізує матеріали.
Також важливо читати аналітичні статті.
І, звісно, була практика, під час якої розрізняли, де правдиві фото та відео, а де фейки.
Наприкінці пограли у пізнавальну гру: "НотаЄнота".
Відомо, що люди літнього віку, які не є досвідченими користувачами соц. мереж і не завжди критично відносяться до медіа, - найбільш вразлива до ворожого впливу частина суспільства. Впевнені, що навички медіастійкості для протончиків сьогодні покращились!
Як діяти, щоб не потрапити у пастку маніпуляцій? Надаємо коротке резюме цієї надзвичайно корисної лекції:
1. Медіграмотність:
Медіаграмотність – це дуже обширна навичка. Її ділять на: сприйняття інформації, принцип роботи соцмереж, дезінформація та сучасні технології.
Немає таких людей, що не володіють критичним мисленням.
Маніпуляції у соцмережах переважно засновуються на емоціях.
Важливо знати ознаки емоційності: текст, написаний капслок, емоджі, кольори тексту (наприклад, червоний).
2. Дезінформація та пропаганда.
Пропаганда спрямована на переконання та для того, щоб нашкодити.
Важливо знати наративи російської дезінформації.
ГО "Інститут масової інформації" щопівроку розробляють якісні медіа, за якими варто слідкувати. Серед них: Суспільне.
Якщо немає джерела інформації, такому медіа не можна довіряти.
Погана якість відео, звуку, тексту може бути ознакою штучного інтелекту.
Варто звертати увагу на дату публікації.
Потрібно ставити до інформації запитання: Що? Де? Коли?
3. Штучний інтелект і діпфейки
Користуватися ШІ можна, але треба пам'ятати про безпеку.
Навіть офіційні джерела можуть помилятися.
Діпфейки – це, коли на людину на відео (фото) накладають інше обличчя та інший текст.
Будь-хто може створити діпфейк.
Існує діпфейк-сканер, який аналізує матеріали.
Також важливо читати аналітичні статті.
І, звісно, була практика, під час якої розрізняли, де правдиві фото та відео, а де фейки.
Наприкінці пограли у пізнавальну гру: "НотаЄнота".